Біла плямистість (збудник в конідіальній стадії Ramularia tulasnei Sacc., в сумчастій – Mycosphaerella fragariae Sacc.). Нею уражуються головним чином листя, але хвороба може проявлятися також на черешках, суцвіттях, плодоніжках і плодах. Молоді листки покриваються коричневими округлими плямами, а при сильному ураженні - відмирають, не набуваючи типових ознак білої плямистості. На старіших листках плями невеликі (2–3 мм в діаметрі), округлі, в центрі більш світлі, іноді майже білі, з пурпуровою облямівкою. У вологу погоду на плямах, з верхнього і нижнього боків листка, розвивається слабкий білястий наліт. На черешках, квітконосах і плодоніжках плями витягнуті і також більш світлі в центрі та темні по краях.

Рано навесні на уражених минулого року листках утворюється конідіальне спороношення у вигляді білястого нальоту. Конідії гриба проростають як в краплинно-рідкій волозі, так і при високій відносній вологості повітря (85% і вище). До температурних умов гриб також невимогливий і може розвиватися в широких межах - від 8 до 32ºС. Масове проявлення білої плямистості приходиться на першу половину літа. Однак в районах з сухим кліматом у деякі роки розвиток хвороби зсувається до кінця літа. Протягом вегетаційного періоду біла плямистість може мати кілька спалахів, що залежить від погодних умов.

Основним джерелом інфекції є уражені відмерлі і живі листки та інші органи рослини, де збудник зберігається у формі склероціїв і грибниці. Недобір урожаю через хворобу досягає 15% і більше.

Практично всі районовані в Україні сорти нестійкі до хвороби. До сортів суниці, які мають підвищену стійкість проти білої плямистості, можна віднести Адогумська, Зоря, Зенга Зенгана, Кримська рання, Львівська рання, Мелітопольська рання, Ромашка, Русановка, Ред Гонтлет, Талісман, Фестивальна.

Бура плямистість (збудник – гриб Marssonina potentillae (Desm.) Magn. f. fragariae (Lib./Ohl.). Нею уражуються листки, рідше черешки, вусики, чашолистики і ягоди. На листках утворюються великі, неправильно кутасті плями, часто обмежені жилками листка. Спочатку вони пурпурові, а згодом, по мірі відмирання тканини, буріють. Уражена тканина не відмежовується різко від здорової. На поверхні плям з верхнього боку листка з’являються чорні дрібні подушечки (спороношення гриба).

Зараження листків суниці відбувається переважно з нижнього боку і на старих листках. Хвороба проявляється весною, коли відбувається первинне зараження старих зелених і невдовзі утворених листків. На початку літа розвиток бурої плямистості дещо посилюється. У середині літа, при надто високій для гриба температурі, наступає різка депресія. Однак в другій половині літа і на початку осені в умовах частих опадів хвороба знову швидко прогресує.

Зберігається гриб на минулорічних зелених або відмерлих уражених листках міцелієм, рідше - конідіями в спороложах. Хвороба може завдати відчутних збитків в умовах достатнього і надмірного зволоження, коли ураження листків досягає 90–100%.

Більшість поширених сортів суниці уражуються збудником бурої плямистості в різній ступені. До відносно стійких сортів відносяться Київська рання, Кримська рання, Мисовка, Рощинська, Мелітопольська рання, Зоря, Рання щільна, Талісман, Фестивальна, Чудо Кетена.

Коричнева плямистість (збудник – гриб Dendrophoma obscurans (Ell. et Ev.) Ander.). Проявляється головним чином на старих за віком листках у другій половині літа. Спочатку на них з’являються невеликі світло або темно коричневі плями з більш темною, а інколи злегка пурпурово-темною облямівкою. Потім вони збільшуються в розмірах, зливаються і охоплюють значну частину пластинки листка. У центральній частині плями з верхнього боку листка утворюються чорні крапки (спороношення гриба).

Суниця сильно уражується у вологі роки. Найбільшого розвитку хвороба досягає в серпні-вересні. В цей період хворі листки набувають вигляду природного осіннього відмирання.

Зимує гриб в конідіальній стадії на сухих і зелених листках. Шкідливість хвороби полягає в масовому відмиранні листків суниці в другій половині літа – під час формування у неї плодових бруньок. Ураження листків викликає ослаблення молодих розеток, які погано вкорінюються.

Борошниста роса (збудник – гриб Sphaerotheca macularis (Wallr.: Fr.) Lind f. fragariae Jacz.). Нею уражуються всі надземні частини куща. Симптоми хвороби на сортах високосприйнятливих, з підвищеною сприйнятливістю та середньо сприйнятливих (Коралова 100, Сувенір 8, Ватра, Сюрприз де Галля, Веденсвіл 8, Фестивальна, Киянка та ін.) з’являються в період масового цвітіння або утворення зав’язі, а на сортах з підвищеною сприйнятливістю (Климовка, Галичанка, Талісман, Зоря, Запашна, Щедра та ін.) – на 12–23 доби пізніше. На сортах з високою стійкістю (Київська рання 2, Дружба, Львівська рання, Зенга Зенгана, Зенга Прекоза, Кембрідж фаворит та ін.) борошниста роса проявляється тільки в роки сприятливі для розвитку хвороби. З нижнього боку молодих листків утворюється слабо помітний, безбарвний, павутинистий наліт. В подальшому грибниця розростається, стає борошнистою і покриває майже всю поверхню листка. Заражені листки через 10-15 днів набувають лілово-червоного забарвлення, краї їх скручуються, грубіють. Вони стають крихкими, ламкими, і через 20–25 днів після проявлення хвороби відмирають. Хворі квітки деформуються, стають темно-бурими і засихають. Квітки, навіть слабо уражені, не зав’язують плодів. Уражена зав’язь і зелені ягоди припиняють розвиток. У зрілих ягід, покритих грибницею, м’якоть розм’якшується, відбувається сильне соковиділення. Ягоди у сортів з високою сприйнятливістю уражуються значно сильніше, ніж листя.

Протягом вегетації відбувається кілька спадів і спалахів хвороби, що пов’язано головним чином, з погодними умовами і початком утворення молодих листків. Найбільш інтенсивно борошниста роса розвивається в липні – вересні при середньодобовій температурі повітря 16–23ºС і відносній вологості 70% і вище.

Зимує гриб міцелієм на уражених зелених органах суниці та опалих уражених листках клейстотеціями з сумками і сумкоспорами. В роки, сприятливі для розвитку борошнистої роси, недобір урожаю на високо сприйнятливих сортах суниці досягає 40–65%.

Сіра гниль (збудник – гриб Botrytis cinerea Pers.). Хвороба уражує листки, бутони, квітки, плодоніжки, зав’язь і ягоди. На листках з’являються великі розпливчасті темно-сірі загниваючі плями, покриті сірим пушком. При загниванні плодоніжок розвиваються буруваті плями, які охоплюють їх кільцем. Найбільш типово хвороба проявляється на ягодах: спочатку на них утворюються окремі бурі плями, які швидко розростаються, і плід загниває повністю. Такі ягоди покривають досить щільним сіром нальотом, а потім перетворюються на сірий засохлий клубочок.

Зараження суниці відбувається без механічних пошкоджень рослинної тканини, однак пошкодження сприяють зараженню. Для проникнення інфекційної гіфи в тканину епідермісу суниці при температурі 30ºС потрібно від 5 до 24 год. Особливо небезпечне для суниці поєднання сирої і холодної погоди, при якій понижені температури не є перешкодою для проростання конідій і активної життєдіяльності гриба, але знижують стійкість до сірої гнилі самої рослини.

Зберігається збудник головним чином у формі грибниці в черешках і пластинках відмерлих листків та інших частинах суниці, а також у вигляді склероціїв. Ураження ягід, в роки сприятливі для розвитку сірої гнилі, досягає 50% і вище.

Імунних проти сірої гнилі сортів суниці немає. Менше уражуються сорти Деснянка, Дружба, Зеніт, Ред Гонтлет, Тентра, Кокінська рання, Істочник, Рубіновий кулон, Технічна, Пакахонтас, Кембридж фаворит, Муто.

Біла гниль (збудник – гриб Whetzelinia sclerotiorum (Lib./dBy). Проявляється хвороба на дозріваючих плодах у вигляді білого ватоподібного нальоту. З часом на ній формуються сірувато-чорні або чорні склероції. Гниль сильно розвивається на пошкоджених ягодах і тих, які прилягають до землі. Розвитку хвороби сприяє волога прохолодна погода, загущення кущів і надмірні поливи. Крім ягід, збудник білої гнилі може уражувати листя, корені і розетку куща, викликаючи їх загнивання.

Зберігається гриб склероціями в ґрунті до 2–3 років.

Чорна гниль (збудник – гриб Rhizopus nigricans Ehrend.). Проявляється гниль спочатку у вигляді побуріння ягід. Потім плід розм’якшується і покривається чорніючим повстяним порошистим нальотом.

Хвороба сильно розвивається на перезрівших і механічно пошкоджених ягодах. Швидкому розвитку гнилі сприяє висока температура повітря (28–32ºС). Чорна гниль призводить до повної втрати товарних якостей плодів суниці. Гриб можна виявити в природі на любому гнилому матеріалі.

Фітофтороз (збудник – гриб Phytophthora cactorum (Leb. et Cohh) Schr.). Уражає листки, черешки, бутони, квітконоси, квітки і ягоди. Листки у вологу погоду покриваються розпливчастими темно-зеленими плямами. З часом вони набувають бурого забарвлення і в’януть. Черешки листків частіше в основі загнивають. На квітконосах, бутонах і квітках з’являються некротичні плями. Квітконоси затримуються в рості, і згодом відмирають. На зелених ягодах утворюються бурі плями твердої консистенції, центр – темного кольору, інколи облямований рожевою смужкою. Дозрілі плоди покриваються жовтувато-коричневими плямами, часто з світло-фіолетовим відтінком. Уражена тканина ягоди майже не відокремлюється від здорової. Пізніше весь плід набуває бурого кольору і засихає.

Проростання зооспорангіїв відбувається при наявності краплинно-рідкої вологи і температурі не нижче 10ºС (опт. 25ºС). Проникає гриб в рослину через продихи. Розвиток хвороби в період вегетації пов’язаний з опадами, переважно весною і восени.

Збудник уражує більше 200 культурних і дикоростучих рослин, в т.ч. яблуню, грушу, персик, сливу, вишню, глід, картоплю та інші. Зберігається гриб в ґрунті, уражених рослинних рештках та живих розетках кущів у вигляді ооспор. Шкідливість фітофторозу полягає в загибелі рослин через 2–3 роки після ураження.

Мозаїка, або ксантоз (збудник – вірус Strawberry mosaic virus). Листки уражених рослин набувають мозаїчності або стають сильно пожовклими. Особливо різко змінюється забарвлення по краях листків. Черешки листків прямостоячі, вкорочені, дольки пластинок часто дрібні, закручуються вниз вздовж головної жилки. Значна частина квіток не зав’язують ягід. Хворі рослини мають різко пригнічений вигляд.

Вірус не передається насінням, соком. Поширюється мозаїка з посадковим матеріалом, від рослини до рослини передається попелицями, головним чином суничною. Шкідливість хвороби полягає в зниженні приросту і урожайності суниці.

Що ще почитати:

роздрукувати

• Як боротися з хворобами?
• Суниця і теплиця…
• Сунична сучасність