Виникає питання: чому суниця стала такою популярною? Цьому є декілька причин. Рослини відрізняються високою пластичністю, що дає змогу пристосовуватись до різних умов вирощування. Вони досить скороплідні та високоврожайні (35-50 т/га), мають відмінні смакові якості та лікувальні властивості. Разом із тим плантація суниці дає можливість швидкого обороту коштів і отримання прибутку, а в разі вирощування в закритому ґрунті вона потребує в 3-4 рази менших енергозатрат, ніж овочеві культури.

Усі ці фактори сприяють стабільному зростанню попиту на цю продукцію. Тому виробники, особливо фермери, зацікавлені у налагодженні виробництва позасезонної ягоди. Для них відкриваються великі можливості як на внутрішньому ринку України, так і перспективи виходу на ринки інших країн, звичайно, за умови відповідної якості. 

Нині відомо багато технологій виробництва ягід, але більш конкретно хотілося б розглянути способи, що дають нам змогу отримувати продукцію в несезонний період. Для цього використовують різні типи культиваційних споруд: скляні і плівкові теплиці, тунелі і навіть парники.

Способи вирощування суниці під укриттям

-Вигоночний в стаціонарних теплицях з обігрівом і досвічуванням. Урожай можна отримувати з листопада по березень.

-Вигоночний в зимових теплицях з обігрівом, додатковим освітленням та охолодженням після першого плодоношення. Дає змогу отримати два врожаї (перший - у жовтні-листопаді, а другий - у лютому-травні).

-Вигоночний у зимових теплицях з опаленням і досвічуванням. Урожай збирають з березня по травень.

-Напіввигонка у стаціонарних та пересувних теплицях без обігріву та досвічування. Ягоди достигають у квітні-травні.

-Напіввигонка у холодних парниках та інших спорудах закритого ґрунту, що забезпечує достигання ягід у першій половині травня.

Дві можливості

Для кожного способу існує відповідна технологія, що відрізняється добором сортименту і термінами садіння розсади, розміщенням і площами живлення рослин, режимами обігріву і освітлення та іншими додатковими прийомами, які є необхідними для прискореного достигання ягід і підвищення урожайності.

У закритому ґрунті суницю вирощують вертикальним і горизонтальним способами. Кожен з них має свої переваги й недоліки, і тому перш ніж розпочинати виробництво необхідно вивчити всі особливості і нюанси. Розглянемо перший спосіб більш детально.

Горизонтальний спосіб

При вирощуванні суниці горизонтальним способом рослини розміщують на стелажах, які споруджені уздовж теплиці на висоті 70-90 см від поверхні ґрунту. Стелажі заповнюють субстратом (органічним чи мінеральним) за два тижні до висаджування розсади, а поверхню мульчують непрозорою поліетиленовою плівкою. Обов’язковим є встановлення системи поливу (трубка діаметром 20 мм). Терміни висаджування розсади суниці визначаються типом культиваційних споруд та технологією виробництва. У стаціонарних зимових теплицях її можна висаджувати практично в будь-який час восени або взимку, беручи до уваги, що період від початку вегетації до збирання ягід становить близько 2,5 місяця. Розсаду висаджують за схемою 30×10-20см у добре зволожений субстрат. 

Догляд за рослинами полягає у підтриманні і регулюванні параметрів мікроклімату для активного розвитку рослини. Вологість субстрату має становити 70-80 %, а повітря - 75-85 % до цвітіння, 60-70 % під час цвітіння (для запобігання стерильності квітів) та 65-75 % - після цвітіння.

Оскільки для суниці оптимальна тривалість світлового дня становить 14-16 год., то у період з листопада по лютий проводять досвічування протягом 5-8 год. Під час вирощування у пізніший період додаткове освітлення проводити не потрібно.

Регулювання температурного режиму в процесі вирощування є особливо важливим. Насамперед це стосується таких фаз розвитку, як цвітіння й достигання ягід. Під час наростання вегетативної маси і початку бутонізації температуру підтримують на рівні 15-17°С вдень і 7-10°С вночі. На початку цвітіння температуру повітря піднімають до 20-22°С і 10-12°С відповідно. Але в будь-якому разі ці показники не мають бути нижчими за 12°С і не перевищувати 35°С, тому що за таких значень температури пилок втрачає активність і погіршується запилення. Для покращення зав’язування ягід, а отже і збільшення урожаю, використовують бджіл або джмелів ( 5 вуликів на 1 га), залежно від пори року. У період достигання ягід температуру дещо знижують (на декілька градусів). Регулюють температурний режим за допомогою обігріву (у зимових теплицях), аварійного обігріву (весняні теплиці), провітрювання і дощування (у всіх видах культиваційних споруд), забілювання скляних поверхонь теплиць. Якщо мають справу з вигоночною культурою з охолодженням протягом 20-30 діб і температурі 0-10°С, проводять вимикання обігріву і провітрювання теплиці.

 У західноєвропейських країнах контроль ведуть не лише за температурою, а й за складом повітря. Адже суниця, як і всі культури, позитивно реагує на вміст вуглекислого газу в повітрі — збільшення його до 0,1% підвищує врожай ягід. 

Для стабільного розвитку рослин також необхідний збалансований режим живлення. Розчин макро- та мікроелементів подають за допомогою поліетиленових трубок. Концентрацію регулюють залежно від фази розвитку: у період приживання і росту—15 мг/л, під час цвітіння —25, у фазі росту і достигання —29 мг/л. Щомісяця проводять перевірку вмісту елементів живлення в субстраті, і якщо він перевищує допустимі норми, то субстрат 1-2 рази промивають чистою водою.

Така технологія забезпечує рівномірне надходження поживних речовин і світла до кожної рослини, виключає можливість затінення. На одній рослині розвивається близько 20-25 ягід, які рівномірно достигають і мають високі товарні якості. Та все ж вона має недолік — низький коефіцієнт використання корисної площі, який не перевищує 0,7. Урожайність при такому способі вирощування становить близько 5кг/м2.

Вертикальний спосіб

Вертикальна культура суниці дає змогу на одиниці площі розмістити у 2-8 разів більшу кількість рослин, ніж у разі горизонтального способу вирощування. Таким чином кількість розсади, яка потрібна на 1 м2¬, становитиме 30-80 шт. Технологія передбачає застосування колон, пристінних ящиків, багатоярусних пірамід, мішків. Урожайність може бути значно вищою, ніж при попередньому способі вирощування (5-14 кг/м2 ), але маса і кількість ягід на одній рослині менша.

Слід зазначити, що терміни достигання, врожай та якість продукції залежать не стільки від типу культиваційних споруд, скільки від того, наскільки умови теплиці близькі до біологічних вимог суниці. Важливим є дотримання всіх вимог технології, адже від кожної технологічної операції залежить певний відсоток урожаю. Навіть в разі невеликих погрішностей урожайність буде дещо знижуватися.

Якісна розсада - основа урожаю

Розсада для закритого ґрунту має відповідати всім вимогам стандарту. Перш за все рослини повинні бути здоровими, вільними від грибних, бактеріальних, а особливо від вірусних хвороб. Крім того необхідна висока вирівняність розсади суниці за морфологічними ознаками росту і розвитку та якомога більша кількість повністю сформованих генеративних бруньок. Також важливу роль відіграє підготовленість до активного цвітіння і плодоношення. Мінімальні параметри розсади мають бути такими: діаметр кореневої шийки основного стебла понад 10 мм, кількість нормальних листків мінімум 5, коренева система - мичкувата завдовжки більше, ніж 10 см.

 Для споруд закритого ґрунту використовують рослини в горщечках, контейнерах, фріго розсаду. Останнім часом стали досить популярними, незважаючи на високу ціну, саджанці класу WB (waiting bed), які мають товщину коронки не менше 18 мм. Зазвичай такі рослини отримують після пересаджування перших вкорінених розеток (кінець червня—липень) на окрему ділянку з високим агрофоном. За кількаразового видалення вусів рослини набирають достатнього потенціалу для диференціації 4–7 генеративних бруньок в осінній період. Вирощені саджанці WB викопують пізно восени та зберігають за технологією фріго при температурі -1,8°С в поліетиленових пакетах. Тривалість охолодження може варіювати по сортам від 3-4 (Тіога, Флорида 90) до 6-8 тижнів (Горелла, Ред Гаунтлет). За нижчої температури рослини вимерзають, а за вищої — передчасно вегетують. Вологість повітря має становити 90 %. У такий спосіб рослини зберігають від двох тижнів до 7—10 місяців, залежно від термінів висаджування. Розсада ніби законсервована, і висаджувати її можна будь-коли. Як свідчать досліди, холодне зберігання (фріго) забезпечує вищу врожайність, рослини краще приживаються. Уже розроблено методи холодного зберігання посадкового матеріалу з обприскуванням коріння регуляторами росту, зі створенням у холодильниках визначеного повітряно-газового режиму. Рослини розсади найкраще зберігаються за вмісту в атмосфері 5 % вуглекислого газу і 2,5 % кисню. Щоби запобігти пересиханню коріння, дно ящиків вистилають вологим мохом. 

Важливим є і вибір сорту, від якого значною мірою залежить не лише урожайність і товарність ягід, а й величина прибутку.

Особливості сорту суниці для закритого ґрунту:

-висока врожайність;

-великі щільні ягоди високих смакових якостей;

-стійкість проти комплексу грибних та вірусних хвороб;

-незначна кількість вусиків на рослині;

-невибагливість до температурного і світлового режимів вирощування

Найпопулярніші сорти суниці, які вирощують у спорудах закритого ґрунту, - Клері, Антеа, Елсанта, Ерос, Хоней, Корона, Полка, Симфонія, Зенга Зенгана, Тіога, Прекоса, Горелла, Рабунда.

Завершальним етапом виробництва є збирання урожаю. Ягоди сортують на класи— екстра (діаметр 25-30), перший (понад 18), другий (лише для переробки) - і фасують у 250-500-грамові коробочки. Обов'язковим є охолодження продукції протягом 2-4 год. до температури 2°С.

Що ще почитати:

роздрукувати

• Як боротися з хворобами?
• Небезпечні хвороби суниці
• Сунична сучасність