І ЗНОВУ ПРО БІОПАЛИВО..."Фітоенергетика: сьогодення та майбутнє" — таку назву отримав міжнародний семінар, який пройшов у вересні цього року в Національному аграрному університеті України. Семінар такої тематики проведений напевно вперше саме представниками інституту, який проводить дослідження в галузі рослинництва. Однією із організаторів заходу була директор НДІ агротехнологій та якості продукції рослинництва НАУ професор Світлана Каленська. Вона розповіла про тенденції та перспективи використання альтернативних видів палива в світі та Україні. Разом з цим професор поділилась досвідом, отриманим в Німеччині: в Баварії вона разом з колегами відвідала сонячні електростанції, де на доволі великих площах використовуються сонячні батареї, які виробляють електроенергію. Завдання ж агротехнологів нині, наголошує Світлана Каленська, розвивати енергію, яку можна отримати з рослинної сировини. Адже в найближчі 20 — 30 років рослинне біопаливо стане безальтернативним джерелом енергії для людства. І в Німеччині є проблеми... Учасники семінару мали змогу особисто дізнатись і про довід Німеччини в галузі біоенергетики, яким поділився провідний німецький вчений професор Дітер Шпаар. Окрім законів та директив, прийнятих в країні по виробництву біопалива, Федеративний уряд Німеччини також ставить перед собою завдання із захисту клімату. Перш за все це підвищення частки відновлювальних джерел для виробництва електроенергії до 2010 року до 12,5 % та забезпечення до 2050 року 50 % споживання первинної енергії з відновлювальних джерел. За словами професора, нині в Німеччині найбільш перспективним джерелом пального є біогаз. Ще в 2005 році на площі близько 87 тис. га вирощували високорослі культури для виробництва цього виду пального, причому основною культурою була кукурудза. Дітер Шпаар наголошує, якщо в майбутньому основною сировиною буде лише кукурудза, то для цього потрібно буде використовувати потенціал в розмірі до 2 млн. га кукурудзи на силос, або близько 30 % усієї площі. А це призведе до нестачі кормової бази для тваринництва. Професор вбачає розв'язання проблеми у використанні інших енергетичних культур, які можна переробляти на біогаз. Потенціал площ для виробництва біомаси на біопаливо в 2010 році, стверджує Дітер Шпаар, становив близько 2 млн га, в 2020 р. — 3-3,5 млн га, і до 2030 р. — 3,5-4,5 млн га. Але ці цифри не точні, хоч оцінений як технічний потенціал, так і потенціал площ з точки зору охорони природи. Біопаливо зніме проблему розораності Із слів професора Джамала Рахметова (Національний ботанічний сад ім. Гришка НАН України), біопаливо досить загальний термін, який включає широкий сортимент різноманітних органічних продуктів. Тому рослинну сировину, яку використовують на енергетичні цілі, краще назвати фітопаливо, а енергію, яка отримується на цій основі — фітоенергія. Напрям роботи, який включає виробництво фітомаси та енергії на її основі, виділити як фітоенергетику. Професор піднімає проблему розораності українських земель, яка в Україні становить близько 79 % (один з найбільших показників у світі). Джамал Рахметов вбачає вирішення проблеми у відведенні сільськогосподарських угідь, які найближчим часом планується вивести із обробітку, а це понад 10 млн. га орної землі, під вирощування багаторічних біоенергетичних рослин з мінімальними витратами при виробництві. Біодизельний завод окуповує себе за 3-4 роки Поділився своїми планами і відомий не тільки в Україні, а й далеко за її межами професор Валерій Дубровін, директор НДІ екобіотехнологій та біотехніки НАУ. Науковець скромно зазначив про свої досягнення в галузі виробництва біопалива. Адже саме він разом з рядом вчених розробили патент на виробництва метилового ефіру, а також стандарти на біодизель та біогаз. В планах — реалізація проекту заводу з виготовлення біодизельного палива потужністю до 1000 т/рік. Вартість такого проекту коливається в межах 2,9 млн. грн., але вже за 3-4 роки завод окуповує себе. Будуть готувати кадри з виробництва біопалива Не обійшлось на семінарі і без дискусії. Чи не один десяток конференцій проходять даремно, безрезультатно. Це й же семінар дав плоди. Семінар зібрав представників різних галузей в області виробництва біопалива: і агротехнологів, і біотехнологів, і інженерів. І вони дійшли до висновку, що всі працюють над однією і тією ж проблемою, але їхні дослідження ніяк не перетинаються. Йшлася мова навіть про підготовку кадрів з виробництва біопалива. Та поки, не зважаючи на усні обіцянки, напевно такої співпраці не буде. В чому ж проблема. Відповідь в принципі одна — недосконале законодавство. Якщо український вчений працює над якоюсь розробкою, то нема ніяких гарантій того, що завтра хтось безкоштовно не використає його досягнення в тій чи іншій галузі, а розробник не отримає за це ані копійки. Ось чому український науковець і не бажає ділитись своїми результатами. Тому і більшість наших розробок залишаються тільки на папері і ніколи не втілюються в життя. Іванна Гринюк, Агросектор |
|
роздрукувати