Незважаючи на різні негаразди, Україна щорічно стабільно збирає пару десятків мільйонів тонн зерна. І ми цим нібито маємо пишатися, та якщо прикинути, скільки могло бути зібрано, якби те і якби інше, то гордості за вітчизняні зернові потенціали якось і не залишається зовсім. Щоправда, з негараздами боротися можна. Принаймні рослинам можна допомогти вижити за посушливої погоди.
Вода і зміни клімату
Клімат України стає м'якішим. Зменшується загибель озимини від несприятливих зимових умов. З іншого боку погіршуються умови періоду наливання зерна — то посуха, то постійні зливи. Зрозуміло, що в умовах таких змін клімату зрошення набуває значення як такий собі попереджувальний захід для зниження залежності від погоди.
Можливо, глобальне потепління призведе до значного збільшення можливостей аграрного сектора економіки. Та для цього ще необхідно пройти шлях кардинальної адаптації сільського господарства до кліматичних умов.
Жахи минулого року
Усі пам'ятають, яка погода стояла в Україні у 2007 році. Протягом тривалого періоду на наші поля не випало ані краплини дощу.
Посуха почалася десь із середини травня. Спеціальною урядовою комісією було підраховано, що загальна сума збитків від негоди склала вже в липні майже півтора мільйони гривень. 10 млн гектарів посівів — а це третина площ — опинилися під загрозою, 1,1 млн га зернових — взагалі загинули. Особливо великих збитків при цьому зазнали господарства південних областей, де ґрунтові води далеко і з річками не густо. Найбільше постраждали тоді від посухи Херсонська, Миколаївська, Одеська, Кіровоградська, Запорізька, Дніпропетровська, Донецька, Луганська області, кілька районів Черкащини і Крим.
Кажуть, що такої посухи не було вже років п'ятдесят. Проте уже годі дивуватися змінам клімату. Прийшов час звикати до них і робити відповідні висновки. Деякі українські господарі зрозуміли, що і в спеці можна вижити і збирають пшеницю навіть першого класу, що ніяк не характерно для нашої країни.
Мобілізація
Звичайно, така ситуація не могла не привернути увагу чиновників та фахівців. Різні області України вдалися до модернізації наявних зрошувальних каналів та водосховищ. У Криму навіть вирішено збільшити зрошувані площі.
Згадали про наявність зрошення і окремі сільгоспвиробники, які останніми роками його зовсім не використовували. Особливо це стосується великих господарств, які міцно стоять на ногах. Але ті системи, які були запущені останніми роками, не доглядались і зараз знаходяться у напівзруйнованому стані.
Наші зрошувальні системи будувалися ще за радянських часів, і на початку 90-х років минулого сторіччя вони охоплювали 2,6 млн. га угідь. Ці мережі будувалися таким чином, щоби води в майбутньому вистачило на 4-4,5 млн. га. Однак майбутнє настало, а от води — забракло. Виявляється, що для забезпечення потреби у воді південних областей України у подальшому треба буде залучати ще й водні ресурси Дунаю. Але де є гарантії, що і цієї води вистачить?
Нині багато практиків звертають свою увагу на системи дощування, а також на крапельний полив. Останнє високими темпами впроваджується в овочівництві та садівництві, адже тут ми отримуємо відмінний результат і, водночас, економію поливної води.
Характер зрошення
Якщо поблизу розташовані мережі регулярного зрошення, то про такі речі господарство, зазвичай, добре знає. Таке зрошення може бути реалізовано як самопливно, коли вода із джерела сама надходить на зрошувану площу, так і механічним способом. А от для зрошення невеликих ділянок можна організувати водойму — ставок чи канал.
Іншим способом зрошення може бути паводкове, під час повені річок, або вологозарядкове зволоження у період поза вегетацією. Це зрошення носить одноразовий характер.
Залежно від основного призначення зрошення має кілька різновидностей.
Зволожувальне зрошення застосовують для безпосереднього зволоження ґрунту, створення і підтримання у ньому водно-повітряного режиму в комплексі з поживним режимом в умовах потрібного для рослин тепла і світла. Зволожувальне зрошення — найпоширеніший вид зрошення на земній кулі, що гарантує високу родючість ґрунту.
Удобрювальне зрошення менш поширене, ніж зволожувальне. Полягає воно у внесенні в ґрунт добрив за допомогою води. Вода тут є лише розчинником і транспортером, що розподіляє добрива по площі поля.
Як поливати
У світі існують різні типи зрошення. Найпоширенішим у нас є поверхневий спосіб, коли вода рухається шаром по денній поверхні ґрунту і за час руху вбирається в ґрунт. Однак нерідко на українських полях застосовується дощування, а відносно недавно — і крапельне зрошення. Крім цього є ще так зване підґрунтове зрошення: коли поливна вода надходить у труби або дрени, прокладені в ґрунті на деякій глибині, і з них капілярною плівковою та гравітаційною течією зволожує ґрунти.
Дощування
Добре відомі в нас "Волжанки" іноді ще можна зустріти у вітчизняних господарствах. Проте більшість з них уже давно розікрали, а те що є перетворилось на руїну. У господарств існує велика потреба в новій дощувальній техніці, яка постачається не лише вітчизняними виробниками, але й закордонними фірмами. Загальновідомо, що коштують вони недешево. Але ніхто не говорив, що у посушливих умовах рослинництвом займатися легко.
При дощуванні вода подається на зрошувану ділянку у вигляді дощу спеціальним дощувальним апаратом, який викидає струмінь води у повітря і розпилює його на краплі тієї чи іншої крупності.
Система дощування складається з джерела зрошення, всмоктуючого трубопроводу, насоса, двигуна, водопровідного постійного трубопроводу, розбірного переносного трубопроводу і дощувального апарата. Деякі дощувальні установки не мають водовідвідного постійного і розбірного переносного трубопроводів, і вода в дощувальний апарат надходить безпосередньо з відкритих зрошувальних каналів.
Крапельне зрошення
В Україні крапельне зрошення ще не так давно було диковинкою. Таке обладнання могли собі дозволити раніше тільки дуже багаті господарства. Та й зараз не часто його зустрінеш — це задоволення не із дешевих.
У світі цей вид зрошення відомий уже понад 40 років і вважається одним з найбільш зручних і ефективних форм поливу. Нині крапельне зрошення широко застосовується на промислових овочевих полях, садах і виноградниках Нідерландів, Франції, Греції, Ізраїлю, Китаю, США, Австралії та багатьох інших. В Україні працює більше десятка компаній, які пропонують системи крапельного зрошення.
У нашій країні крапельне зрошення використовується здебільшого в овочівництві, причому в основному крапельні поля зосереджені поблизу переробників. Це й пояснює той факт, що ці системи поливу купують господарства не лише півдня, але й заходу України. Адже без цього надзвичайно непросто в наших нелегких кліматичних умовах здавати чи то переробнику, чи то супермаркету свіжу і якісну продукцію.
Як свідчить практика, крапельне зрошення дозволяє збільшити врожайність культури майже до 100 %. Разом з водою по шлангах до рослини надходять поживні речовини. Цим же способом можна застосовувати й засоби захисту рослин.
Вологозберігання
Замінити зрошення, звичайно, нічим не можна. Проте існує спосіб утримання вологи в ґрунті. Це мульчований посів, під час якого на поверхні поля формується шар мульчі із пожнивних решток. Висока стерня дозволяє взимку утримувати на полі сніг, а міцний захисний екран з мульчі попереджує випаровування ґрунтової вологи і вона завжди знаходиться у поверхневому шарі. На управління вологою за такого способу виробництва впливає також і грамотне використання усього арсеналу інструментів системи безплужного землеробства. Адже на збереження вологи впливає нульовий або мінімальний обробіток ґрунту, прямий посів, формування шару пожнивних решток, високий зріз стерні, система сівозмін, під час якої відбувається чергування культур з різними кореневими системами, застосування сидератів, оптимізація строків і глибини посівів.
Чудодійний засіб
Нещодавно на ринку з'явилась чудодійна речовина — унікальна сполука гуматів і суперабсорбенту, яка є своєрідною системою автономного вологозабезпечення рослин. Така речовина представляє собою гігроскопічні кристали, які вносять безпосередньо в ґрунт. Там вони починають вбирати вологу, створюючи необхідний для рослин запас вологи. Коли настає посушливий період, рослини забирають воду з абсорбенту. Завдяки контрольованій віддачі вологи абсорбент захищає посіви від засухи і поліпшує аерацію та дренаж ґрунту.
На щастя, цей засіб не є токсичним: він розкладається з часом на азотні добрива, двоокис вуглецю та воду. Але це з часом. Бо період ефективності кристалів — 10 років, залежно від ґрунтово-кліматичних умов.
На жаль, поки що такий препарат коштує недешево і дозволити його може собі не кожен. Нині в Україні існують господарства, які тільки-но почали впроваджувати цю технологію.
Григорій Боровик, Агросектор