Жила-була курочка "Хайсекс" і несла вона яйця, але яйця непрості, а … рентабельні. Про те, де знайти таку курочку та як правильно за нею доглядати, розповіли представники компанії "Hendrix Genetics" (Нідерланди) та ДП "НД ППЗ ім. Фрунзе НАУ" на технічному тренінгу "Хайсекс - гарантія успіху", який проводився 14-15 листопада у м. Саки.
Державне підприємство "Навчально-дослідний племінний птахівничий завод ім. Фрунзе Національного аграрного університету" вже понад 40 років займається племінним птахівництвом. З серпня 2003 року господарство працює з "Hendrix Genetics", вирощуючи батьківське стадо білих та коричневих несучок "Хайсекс".
Для підтримки постійних клієнтів та пошуку нових був організованих технічний тренінг, присвячений актуальним питанням вирощування, ветеринарного захисту та годівлі птиці кросу "Хайсекс білий" та "Хайсекс коричневий". З 14 областей приїхали директори, ветеринари та технологи 20 птахівничих підприємств України.
Системний підхід
Відкрив пленарне засідання директор племзаводу ім. Фрунзе Борис Олександрович Якимчик з цікавою доповіддю про системний підхід до яєчного бізнесу. Він відмітив, що вибір продуктивного кросу — це лише одна із сходинок на шляху до успіху. Якщо не зробити усі інші кроки — до вершини не дійти. На прикладі племзаводу він показав, як професійно можна підійти до вирішення кожного з пунктів.
Відомо, що в собівартості яєць витрати на корми займають 75-85%. Тож рентабельність виробництва харчових яєць залежить від вартості кормів. Як не крути, але якість і ціни на корми, які виробляються комбікормовими заводами, залишають бажати кращого. Тому, за словами Бориса Якимчика, найкращим варіантом для птахофабрик є придбання власних невеличких комбікормових установок. Так, у 2003 році ДП "НД ППЗ ім. Фрунзе НАУ" придбало установку AWILA (Німеччина) продуктивністю 2 т/год.
Щодо якості яєць, то український ринок пропонує споживачу лише якісне товарне яйце, яке відповідає нормативній базі ДСТУ, ISO, ГОСТів, ТУ. За кордоном виробляють ще "екологічно чисті" (у рамках органічного землеробства) та "функціональні" товарні яйця (використання підвищених доз біологічно активних речовин з чітко заданими параметрами вітамінів, мікроелементів, ПНЖК, холестерину). Такий продукт на 15-20% дорожчий за звичайний. Очевидно, ні споживач, ні виробник нашої країни ще до цього не готові, але найближчим часом ситуація буде змінюватися.
Що цікаво, Борис Якимчик не робив рекламу кросу "Хайсекс". "Поганих кросів не буває", наголосив він. Вибір залежить від кінцевої мети, яку переслідує птахофабрика. Це може бути великий вихід яйцемаси або якість яєць, хороша збереженість курей тощо. Але рейтинг яєчних кросів на ринку України сьогодні показує, що левову частку — близько 57% — майже порівну ділять кроси "Ломан" та "Хайсекс". На ринку Російської Федерації Хайсекс займає 46%, причому білий — 13%, а коричневий — усі 33%.
Чим ми гірші?
У 2005 році Китайська Народна Республіка на міжнародній арені займала 41,1% світового виробництва яєць, що на 33,3% більше, ніж тридцять років тому. Борис Якимчик вважає, що це пов'язано із правильною державною політикою у цій галузі птахівництва та культурою харчування у населення. Яйце є чи не найдешевшим та найдоступнішим джерелом незамінних амінокислот та вітамінів, а сумнозвісний холестерин знаходиться у легкозасвоюваній формі, на відміну від м'яса та вершкового масла. Отже, в разі правильного підходу до справи Україна також може збільшити виробництво яєць за рахунок збільшення внутрішнього попиту і в першу чергу з боку державних установ: на забезпечення шкіл, армії тощо.
Особливості вирощування
Павол Кольнік, технічний консультант компанії "Hendrix Genetics", розповів про основні принципи вирощування несучок кросу Хайсекс. Він назвав конкретні завдання, які стоять перед технологами в процесі вирощування птиці, а також вказав на шляхи досягнення поставлених цілей та можливі причини невідповідності.
Кольнік розкрив таємниці вищого пілотажу у виробництві харчових яєць. Так, наприклад, за допомогою чітких цілеспрямованих дій можна корегувати середню масу яйця залежно від потреби ринку. Для того, щоб збільшити середню масу яйця, треба збільшити живу масу несучки до моменту статевої зрілості, стимулювати споживання корму на початку яйцекладки, використовувати певні фактори годівлі та утримання, наприклад, переривчасту програму освітлення, додавати в раціон рослинну олію.
Дуже цікавою була доповідь Кольніка про світло та статеве дозрівання птиці. Зі збільшенням світлового дня молодки швидше досягають статевої зрілості, причому найбільш чутливими до цього вони є на 9-10 тижні життя. Під час яйцекладки ефективна світлова програма стимулює поїдання корму (нічна годівля), збільшує кількість та масу яєць, впливає на час яйцекладки протягом дня, оптимізує якість шкаралупи і навіть бореться із зовнішніми паразитами (при використанні циклічної світлової програми можна обмежити розмноження кліщів).
Робота підприємства
Після теоретичних основ Павола Кольніка з конкретними даними виступила головний технолог племзаводу ім. Фрунзе Марина Гудима. Вона підсумувала результати роботи з кросом Хайсекс в умовах племзаводу. Показники фінального гібриду та батьків в основному відповідали нормі. Марина Гудима розповіла про світловий режим та раціон, якими користуються у разі вирощування різних груп птиці. Олексій Котов, головний ветлікар підприємства, навів орієнтовну схему вакцинації птиці та обґрунтував її.
Постійна підтримка
ДП "НД ППЗ ім. Фрунзе НАУ" не просто продає добових курчат фінального кросу "Хайсекс", але й проводить оцінку готовності підприємства до роботи з цим кросом, видає рекомендації з технології вирощування, утримання, проводить навчання персоналу по роботі з птицею. На конкретних прикладах головний менеджер племзавода Ірина Луценко показала, що підприємство постійно здійснює контроль за розвитком та станом птиці своїх клієнтів, надає їм технічну підтримку. Племзавод організовує та бере участь в тренінгах, навчальних семінарах, конференціях, виставках, а також організовує технічні тренінги, які проводить компанія "Hendrix Genetics".
Валерія Бондаренко, Агросектор