www.agrosector.com.ua

№  5  (19)  ’2007
Обкладинка журнала (натисніть для збільшення)

   АКТУАЛЬНО
   ТЕМА НОМЕРА: ПАКУВАННЯ
   РОСЛИННИЦТВО
   ЗЕЛЕНА ЕНЕРГЕТИКА
   ТЕХНІКА
   МОЯ ХАТА...
   Є ТАКЕ ГОСПОДАРСТВО
   ТВАРИННИЦТВО


СОРГО УНІКАЛЬНА КУЛЬТУРА

"Верблюд рослинного царства", "північна цукрова тростина", "індійське просо" — так називають сорго — рослину, що відрізняється надзвичайно високою посухостійкістю. За зовнішнім виглядом, а саме своїм суцвіттям (волоть), воно нагадує просо, але на відміну від нього, сорго має великі, гладкі, заповнені серцевиною стебла, що сягають 3-3,5 м заввишки, що робить його подібним до кукурудзи. Селекціонерами виведені також низькорослі (75-130 см) зернові сорти. Рід сорго поєднує велика кількість різноманітних сортів, що вирощують у всіх частинах світу, які відрізняються один від одного формою волоті, кольором і якістю зерна, періодом дозрівання.

Сорго як кормова культура

За кормовими показниками сорго близьке до кукурудзи і ячменю. Так, у 100 кг зерна сорго міститься 118-130 к.о., взеленій масі — 24-25, силосі — 22-23 к.о.; перетравного протеїну в зеленій масі — 80-90 г/к.о.; зерні — 12-14% білка.

Одним із способів поліпшення кормової бази може стати використання сорго. Для прикладу: як компонент корму для курок-несучок використовують зерно. У разі заміни тільки 20% комбікорму зерном сорго середньодобовий вихід яєць збільшується на 9%. Сорго — прекрасний корм і для ставкових риб. Якщо 30% рибного комбікорму замінити дертю зерна сорго, продуктивність, порівняно із звичайним комбікормом, зростає на 25%.

У системі зеленого конвеєра використання сорго починається з 1 липня і триває до кінця жовтня. Тільки зеленою масою цієї культури тварин можна годувати 110-120 днів. Якщо до 40-45 кг зеленої маси сорго (на кожну голову ВРХ) додати 15-18 кг люцерни, такий корм буде збалансований за протеїном, вуглеводами та іншими поживними речовинами. Однією з головних причин зменшення посівних площ сорго є брак насіння, хоча попит на нього щорічно зростає. Але ж ця культура займає провідне місце в зеленому конвеєрі в другій половині літа.

Зважаючи на те, що соргові культури інтенсивно відростають, через 35-40 днів у такій самій послідовності збирають другий укіс, а ще через 40 — і третій. У зв'язку з енергетичною кризою в господарствах, зелену масу сорго можна не скошувати, а згодовувати худобі прямо на корені. Для цього рослини треба сіяти з міжряддями 70 см. Худоба ходитиме по міжряддях, з'їдаючи зелену масу ліворуч і праворуч від себе, і менше затоптуватиме рослини. Якщо організувати загінну систему, то доцільно 7-10 днів згодовувати зелену масу на одному місці, потім переводити худобу на інше і т.д. Вівці — найменш вибагливі тварини. Для їхньої годівлі, особливо в осінньо-зимовий період, можна організувати випас на полях, засіяних сорго.

З однолітніх кормових культур зеленого конвеєра сорго є однією із найбільш економічно вигідних. Його посіви виростають до 1 липня, коли починається посуха. Вони інтенсивно відростають після скошування, дають на неполивних землях 2-3, а на зрошуваних — до 4 укосів зеленої маси з врожайністю, відповідно, 400-500 і 1000-1500 ц/га. Норма висіву насіння сорго в 3-4 рази менша, ніж у кукурудзи, а ціна в них однакова. Крім того, зменшуються витрати на сівбу і збирання. Соргові культури чутливі до зрошення, навіть за незначного поливу дають високі врожаї. Так, проведення одного поливу в другій половині червня в нормі 500-600 м3/га дає можливість одержати вдвічі вищий врожай зеленої маси й зерна сорго. Цю властивість треба широко використовувати в умовах дефіциту поливної води й енергетичної кризи.

Зелена маса соргових культур багата на вуглеводи, однак перетравлюваного протеїну містить менше за зоотехнічні норми (80-90 г на 1 к.о.). Для підвищення протеїнової поживності корму можна використовувати багатокомпонентні посіви сорго з високобілковими культурами — соєю і амарантом. Амарант за біологічними особливостями добре поєднується з сорговими культурами, особливо із сорго-суданковими гібридами. За співвідношення рядів 1:1 виходить зелений корм, збалансований за протеїном і цукром, до того ж, здатність амаранту добре відростати після скошування забезпечує одержання високоякісного корму з усіх укосів.

Зернове сорго в суміші з соєю потрібно сіяти у співвідношенні рядів 2:2, що дає можливість одержати напівконцентрований корм за протеїном, придатний для відгодівлі свиней і ВРХ. Цікавий спосіб використання сорго є в США. Тільки в одному посушливому штаті Техас, де грунтово-кліматичні умови схожі з Півднем України, зерновим сорго щорічно засівають 2,0-2,5 млн. га і збирають невисокий врожай — 32-35 ц/га зерна. Там же організовують великі бази для відгодівлі ВРХ із таким добовим раціоном на 1 голову: 7 кг плющеного консервованого зерна сорго, 1 кг сіна люцерни, 0,5 кг соєвого шроту і води — досхочу, маючи добовий приріст — 1,5 кг.

Сорго чи кукурудза?

Деякі керівники й фахівці звикли до кукурудзи, в основному через її невисоку вимогливість до зовнішніх умов і агротехніки: посіяли, заборонували, закультивували, але врожай одержали низький. Тоді як значно стійкіше і урожайніше сорго — культура дрібнозерниста, що вимагає догляду й уваги.

Слід відмітити, що за своїм хіміко-біологічним складом зерно сорго ідентичне зерну кукурудзи, а за деякими показниками навіть перевершує його. У зв'язку з цим воно може замінити кукурудзу в багатьох сферах.

Виробництво силосу із сорго у виробничих умовах проводиться по традиційній "кукурудзяній технології", але кукурудза й сорго відрізняються як за вмістом сухої речовини, так і цукру й протеїну. Особливості силосування цукрового сорго у тому, що рослини до збирання залишаються зеленими й соковитими. Якщо вміст сухої речовини в кукурудзи при силосуванні становить 30-34%, то в сорго — 25-28%, цукру в кукурудзи — 5-5,5 %, у сорго — 10-15 %. Багато сортів і гібридів цукрового сорго, особливо в північних районах соргосіяння, не мають достатньої кількості сухої речовини при силосуванні, тому потрібно додавати до зеленої маси сорго 25-30% пров'яленої суданської трави.

Також можна запропонувати змішані посіви сорго із кукурудзою за схемою 1:1 або 2:2. У першій половині вегетації кукурудза в них інтенсивно розвивається, використовуючи вологу і поживні речовини не тільки зі своїх рядів, а й з рядів сорго, що перші 35-40 днів росте повільно. За таких умов кукурудза росте немовби з розширеними міжряддями. За цей час вона встигає нагромадити пластичні речовини для високого врожаю. А в другій половині вегетації починає інтенсивно розвиватися сорго: воно доганяє й перевищує в рості кукурудзу. Тепер уже сорго використовує вологу й поживні речовини із своїх і сусідніх рядків — розвиток кукурудзи в цей період уже вгасає. Внаслідок такого симбіозу врожай зеленої маси зростає. Можна сіяти багатокомпонентні посіви: сорго, кукурудза і соняшник. Такі суміші дають корм, збалансований за протеїном.

На підставі викладеного можна зробити висновок, що сорго — це "маленька кукурудза". Та низькі витрати на виробництво сорго надають йому явної переваги. Дуже важливо пам'ятати, що врожай сорго залежить від репродукції й кондиційності насіння, тому використовувати насіння 2-ї і наступних репродукцій вкрай небажано.

ВЛАСТИВОСТІ ЗЕРНА СОРГО

•за основними показниками поживності (сирий протеїн — 9,3 % , жир — 4,5 %, клітковина — 2,8 %, зола — 1,4 %) зерно сорго ідентичне кукурудзі;

•білок зерна сорго містить абсолютно всі незамінні амінокислоти. По вмісту амінокислот зерно сорго ідентичне кукурудзі й перевершує просо;

•зерно сорго як будь-який злак багате на вітамінами групи В. Серед вітамінів присутні: тіамін, В1, В2 , їх вміст близький до зерна сої;

•зерно сорго ідентичне кукурудзі й перевершує просо за кормовими одиницями і енергетичними показниками.

ПЕРЕВАГИ СОРГО

•Сорти сорго круп'яного призначення мають велику потенційну продуктивність, гарні біохімічні та харчові властивості, придатні для виготовлення великої кількості страв.

•З 1 т зерна сорго можна одержати 650-700 кг крохмалю або 300-350 л спирту, що на 35 л більше, ніж з 1 т кукурудзи. Розрахунки показують, що наявні сорти цукрового сорго можуть забезпечити виробництво цукру на рівні 28-30 ц/га на незрошуваних землях і 45-50 ц/га - на зрошуваних. У зв'язку з тим, що цукрові буряки на Півдні України не вирощують, сорго може значно поповнити цукрові запаси. Так, із площі 100 га цукрового сорго (із середньою врожайністю зеленої маси 300 ц/га і 18% цукристістю) можна одержати понад 200 т цукру.

•Сироп цукрового сорго 75% концентрації можна використовувати для підгодівлі бджіл, що дає добрий результат, особливо під час розмноження. У разі використання сиропу у хлібопекарстві та виготовленні кондитерських виробів у тісті інтенсивніше відбувається спиртове шумування, що пов'язано з наявністю в сиропі легко асимільованих дріжджами моносахаридів - глюкози, фруктози. Крім того, амінокислоти та мінеральні речовини, які є в сиропі, сприяють підвищенню бродильної активності дріжджів.

•Цукрове сорго - добра біологічна сировина для одержання етанолу. Якщо побудувати завод, що буде переробляти зелену масу сорго на сироп, потім - на етанол і вуглекислий газ, а корисні відходи (близько 70%) використовувати для годівлі тварин, зерно ж використовувати як насінний матеріал, то вирішується чимало важливих для Півдня України проблем.

•Для виробництва мутного пива використовують солод, отриманий із сорго. Тільки в Південній Африці щорічно виробляється приблизно 160 тис. т соргового солоду. Пиво із сорго також часто виготовляють в домашніх умовах. Ферментативний потенціал сорго слабший, ніж у ячменю. Солод із сорго схильний до підвищеного вмісту поліфенолів і білка. У ряді африканських країн (наприклад, у Нігерії) пиво варять тільки із сорго, оскільки ввезення ячмінного солоду заборонене, а вирощування ячменю неможливе через кліматичні умови.

•Для більшості господарств є доцільним вирощування віничного сорго. Безперечно, останніми роками в побут інтенсивно входять віники з пластику. Але не забувайте, що мода на вироби з природних матеріалів також набирає популярності (особливо в країнах Заходу), а тому ціна на них росте.

•З плівок насіння зернового й цукрового сорго, що мають різне забарвлення, одержують органічні барвники, які застосовують у легкій та харчовій промисловості.

•В народі говорять, що сорго - страхова культура: якщо упустили строки сівби зернових культур, то підстрахує сорго. Якщо не дає спокою страх перед посушливим літом, то знову ж таки одна із самих високопосухостійких культур - це сорго. Якщо сумніваєтеся, що на ґрунтах ваших полів складно одержати врожай, - застрахуйтеся й сійте тільки сорго, адже воно не вимогливе до ґрунтів і виростає на легких піщаних, важких глинистих ґрунтах і навіть на солончаках. Але якщо хочете одержати високі врожаї, потрібно купувати насіння тільки першої репродукції.


Олександр Чубко, канд. с.-г. наук, Агросектор

Що ще почитати: Роздрукуватироздрукувати Роздрукувати






© Агросектор, 2003-2014
тел.: +38 044 493 7 444
info@agrosector.com.ua